Почав роботу сайт Попільнянської районної державної адміністрації.

На сайті розташована інформація щодо керівництва, структури РДА, новини, нормативно-правові акти, фотогалерея та інші цікаві матеріали. Сторінка доступна за адресою http://www.rda.popelnya.net.ua. Для абонентів Попільнянської домашньої мережі доступ до сайту безкоштовний, тобто трафік не тарифікується. Якщо ви бажаєте створити та розташувати у нас свій невеликий персональний сайт чи сайт-візитівку вашого підприємства або фірми, то звертайтеся за цими Контактами. Невеликим персональним сторінкам місце на нашому веб-сервері надається безкоштовно. Зміст персональних сайтів не повинен суперечити чинному законодавству України та нести велике навантаження на сервер. 

Станция Попельня.

По пути от Кожанки виднеется м. Романовка, принадлежавшее в начале XVII в. княгине Софье Ходкевич, а в ближайшем соседстве с рельсовым путем находится село Чернявка, давшее свое название расположенному здесь блок-посту.На 96-й версте от Киева железная дорога подходит к сел. Попельне, при котором расположена станция Попельня. Станция эта, в сферу влияния которой входит значительная часть Сквирскаго уезда Киевской губернии, обращает на себя внимание, как важный пункт отправки хлебных грузов, муки и сахара. В районе станции расположено три свеклосахарных завода: Корнинский, Ходорковский и Андрушковский. Мукомольное производство составляет здесь видную отрасль местной промышленности и станция Попельня одних только отрубей отправляет ежегодно до 100.000 п.

Чи буде моя пісня вам весільна про колишнє? Перебачайте мені, люди добрі.

Я втік із московської тюрми, в широкий світ, бо чув в моїх жилах вільну крів. І розказую вам, брати мої, по правді, що було зо мною, де і як, щоб ви знали, кого, коли, за що і про що розпинали.

Слово-титло. Мій батько Гончар, а я його син. Гончар і кашовар. Горшки ліплю і кашу в них варю дітей в них годувати. Діти кажуть: «Каша наша, а батьків борщ».

Марта 1 1894 Каліфорнійська Країна (Агапій Гончаренко) 

Його життя - це приклад відданости та любови до української землі. Народжений в Україні, ніколи не зрікся свого українства і, проживши більшу частину свого життя в Америці, залишився патріотом. Його доля є цікавою для нас ще й тим, що у ній переплетені дороги найстарших українських емігрантів. Отець Андрій-Агапій Гончаренко прибув до берегів Америки у 1865 році.
„Земляки мої, родаки мої на чужині! Кохайтеся, братайтеся! Подивіться, в якому благу і добрі живуть другі люди - волохи, французи, німці. Чому би й нам в братерстві не жити!", - ці слова козака-священика Агапія Гончаренка залишаються актуальними й сьогодні. В Америці він був першим емігрантом серед русинів i малоросів, галичан та лемків, котрий назвав себе українцем. До приїзду в Америку серед кола його приятелів були Тарас Шевченко, Микола Куліш, Михайло Драгоманов, російські революціонери Герцен та Бакунін, італійські патріоти Мацціні та Гарібальді. Високосвічений, обдарований Божим даром до мов, прекрасний знавець історії та культури Близького Сходу, отець Агапій розпочав свій перший день на новій землі служінням у грецькій православній церкві. Тут він відкрив школу, де навчав чужинців грецької мови. У віці 32 років розпочав свою месійну діяльність у Бостоні.

Народився Андрій Гончаренко 19 серпня 1832 року в село Кривні, Сквирівський повіт, Київської губернії( тепер с.Криве ,Попільнянського району, Житомирської області) в родині місцевого священика. У рідному селі отримав початкову освіту, а згодом батько відвіз сина до Києва, до духовної семінарії. Закінчивши її у 1853 році, стає ченцем Києво-Печерської Лаври і від того часу носить ім’я Агапія.